Прочитана книжка стає таким самим на-весь-вік особливим зв'язком з автором, як із близькою людиною, за чиїми «внутрішніми рухами» стежиш крізь текст зі співчуттям сучасника-співучасника; друзі вводять тебе в коло вже своїх «близьких авторів» з тією самою мірою інтимності, з якою знайомлять із членами родини(«любиш мене - люби й їх»), і годі облічити, скільки таких «подарованих» від серця до серця відкриттів залишається з тобою назавжди - і назавжди позначається ставленням до дарівника тією любовною теплотою вдячності, в якій тільки й можна розгледіти іншу людину

Прочитана книжка стає таким самим на-весь-вік особливим зв'язком з автором, як із близькою людиною, за чиїми «внутрішніми рухами» стежиш крізь текст зі співчуттям сучасника-співучасника; друзі вводять тебе в коло вже своїх «близьких авторів» з тією самою мірою інтимності, з якою знайомлять із членами родини(«любиш мене - люби й їх»), і годі облічити, скільки таких «подарованих» від серця до серця відкриттів залишається з тобою назавжди - і назавжди позначається ставленням до дарівника тією любовною теплотою вдячності, в якій тільки й можна розгледіти іншу людину.

Оксана Забужко, З мапи книг і людей