ну бо вже як любов то любов без нічого без честі без встиду без страху без дна і навіть без бога хоч сходить від нього і навіть без власного звичного «я

ну бо вже як любов то любов без нічого без честі без встиду без страху без дна і навіть без бога хоч сходить від нього і навіть без власного звичного «я

Юрій Іздрик, Після прози