Холодний протяг неіснуючих днів висвистує все із пам'яті

Холодний протяг неіснуючих днів висвистує все із пам'яті. Колись була п'єса, я вже й назву її забув, і автора, а епіграф пам'ятаю: «Куди зникають всі дні?» От ніби наївне дитяче запитання, але ж і справді - куди зникають всі дні?! Живеш, переймаєшся, на все реагуєш, а згодом озирнешся - уже й не згадаєш, що коли було і чи взагалі було?

Ліна Костенко, Записки українського самашедшого