- Розумієш, Мілан, - казав Дартов, - життя, мабуть, не варте того, щоб перетворювати його на літературу

- Розумієш, Мілан, - казав Дартов, - життя, мабуть, не варте того, щоб перетворювати його на літературу. Це все одно, що зблиск скляної скалки видавати за сяйво діаманта і змушувати публіку вірити в це. Скло залишається склом. Хто може поручитися, що ми чуємо одні й ті самі звуки чи бачимо одні й ті самі кольори? Я у цьому не впевнений. А ми намагаємося систематизувати світ, привести його до спільного знаменника. І мільйони людей, як зомбі, повторюють за нами, що море - «смарагдове», а пшениця - «золота». Хіба це не злочин? Ми народжуємо духовних дальтоніків. Істина залишається поза межами свідомості...

Ірен Роздобудько, Останнiй дiамант мiледi