Ми всі дивимось одне повз одного

Ми всі дивимось одне повз одного. От хіба що, як хтось умре, починається пізне прозріння: не побачили, не оцінили, прости! От якби вже нас хтось не простив, може б, ми навіки порозумнішали.

Ліна Костенко, Записки українського самашедшого