Звісно ж, зі смертями ми й без цього добре тут знаємося

Звісно ж, зі смертями ми й без цього добре тут знаємося. Чимало тутешніх старих починають втрачати клепку. Але є такі, котрі втрачають її значно завзятіше. Аж доки в старій макітрі не лишиться лише безладна купа обірваних кінців. Якщо пощастить, це буде радісна гурма, якщо ні - страхітлива і агресивна. На щастя, серед нас немає свідків завершення останньої стадії дезінтеграції, бо до того часу бідолах переводять на «інший бік» - у замкнені палати. Коли люди починають хлебтати суп руками чи кидатися власним лайном - їх неминуче переводять.

Хендрік Грун, Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки. Зроби щось із життям!