Власне, балакучість не завжди є ознакою переконаності

Власне, балакучість не завжди є ознакою переконаності. Часто людина зливою слів намагається подолати власну непевність,слова для неї давно втратили будь-яке значення, це мовби шлак, будівельний матеріал, баласт, щоб загатити прірви, які виникають довкола непростежено й безпричинно, загрожуючи отстаточно відрізати людину від світу, усамотнити назавжди, тоді розпачливо сиплються слова, словечка, виникає якась химерна ніби мова, жаргон, показне молодецтво, суцільна димова завіса з пустопорожнього базікання, під прикриттям якої чоловік ще сподівається прокласти сякі-такі містки до людей через бездонні прірви, через тріщини, якими береться земля, ніби молодий льодок на річці.

Павло Загребельный, Розгін