Темна річ. Зворотна сторона місяця, так би мовити. Світ потойбічного. Адже вони живуть серед нас, як звичайні люди, а от коли настає опівнічна пора... Пам’ятаю, кум якось розповідав, що засиділися вони в лісі на шашликах. І додому вже час – так ні, у плясі ще трохи плюскотіло. От і вирішили «догуляти». А час – саме до півночі. Та й місяць у повні якраз. Ну, вони тихенько розмовляють, раптом чують – гілка хруснула. Потім – моторошний крик, який переходив у виття, а далі – тінь здоровецька (місяць же світить яскраво). А тінь ця майнула – і знову десь хруснуло. Так вони все кинули, у машину – і тільки закуріло. У Житомирській області це було. Біля Ружина.
В'ячеслав Васильченко, Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки
