— Сватай Олену Головківну

— Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить. — Гарна… мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни... — Але ж ти й вередливий! То сватай Хотину Корчаківну, — сказав Лаврін і засміявся. — Чи ти здурів? Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив.

Іван Нечуй-Левицький, Кайдашева сім'я