Бабуся завжди робила все мовчки

Бабуся завжди робила все мовчки. Здавалося, вона дослухалася до чужих думок. Так це, чи не так, але чомусь їй завжди вдавалося розгадувати чужі таємниці, тож вона подумки підбирала потрібний лік і завжди досягала мети: липовим медом на сирниках склеювала шматки розчавленого серця; задобрювала варениками зі шкварками зголоднілу душу; умивала узваром із яблук брудні патьоки від внутрішніх сліз. І чимось таким ще заправляла бабуся всі свої страви, що всі негаразди забувалися вмить.

Надійка Гербіш, Теплі історії до кави