Мені й на футболі теж не надто цікаво, я наперед знаю, кому ми зіллємо й хто зіллє нам. Але я ходжу й буду ходити, тому що футбол дає нам надію(...) футбол — це дивна річ, яка, за умови, що ви знаєте правила й розумієте стратегію єврокубкових поєдинків, дасть вам надію, яка торкнеться ваших сердець холодними слизькими пальцями, зупиняючи час і заповнюючи простір, і цієї надії не дасть вам ні тато з мамою, ні жодне трамвайно-тролейбусне управління, на яке ви витрачаєте свої кращі роки. Хоча у вашому випадку говорити про кращі роки взагалі смішно. Але не зважаючи ні на що — футбол витягує нас зі зневіри й покинутості, він як церква: ви можете навіть не вірити, проте все одно співаєте разом із іншими, принаймні щоби зігрітися.
Сергей Жадан, Письменники про футбол. Літературна збірна України
