От я гляну на неї - вона прекрасна

От я гляну на неї - вона прекрасна. Торкнуся до неї - вона магніт. Але втомлена жінка під вечір - це вже ступа. А коли ще й задубіла в роздратуванні, то вже ціла меґера.

Ліна Костенко, Записки українського самашедшого