— А тепер я хочу бути щасливою від усього

— А тепер я хочу бути щасливою від усього. Від того, що в мене в чашці стигне улюблений чай. Від того, що ти прийшла на гостину й принесла мені шаль. Від того, як із лісу вранці наповзає туман, а в сутінках сонце світиться золоченим мідяком крізь гілля. Я примушую себе іноді дивитись на світ і відчувати його, бо після того, як Аїден пішов, занурилась в одну сіру темінь. А іноді прокидаюсь сама-самісінька на світанку, виходжу на веранду, боса й замерзла, ловлю дрижаки і думаю — це все прекрасне. Життя прекрасне!

Наталія Матолінець, Гессі