Втікати, мабуть, можна всім, хто дав усе і відчуває, що вже більше нічго не зможе дати світові

Втікати, мабуть, можна всім, хто дав усе і відчуває, що вже більше нічго не зможе дати світові. Ми ж пробуємо втікати дочасно й завчасно, ще й не встигнувши нічого дати людям, та й думаємо не про людей, а тільки про себе. Порятуватися? А як? Від' їхати від страждання й нещасть неможна за годину й за півгодини, а жити однаково ж цілі роки!

Павло Загребельный, Розгін