Жінка ставиться до свого тіла, до його чистоти й святості з вищими вимогами й, сказати б, відповідальністю, над нею тяжіє споконвіку відповідальність за рід, за гордість, за красу, вона перебірлива й примхлива, для неї завджи світиться щось майже недосяжне, для визначення чого вживають часто слова «ідеал», але це лиш іносказання, так само як термін «душа» слугує тільки дуже неточною назвою того незбагненного складного пристрою, яким керується людина у всьому суто людському

Жінка ставиться до свого тіла, до його чистоти й святості з вищими вимогами й, сказати б, відповідальністю, над нею тяжіє споконвіку відповідальність за рід, за гордість, за красу, вона перебірлива й примхлива, для неї завджи світиться щось майже недосяжне, для визначення чого вживають часто слова «ідеал», але це лиш іносказання, так само як термін «душа» слугує тільки дуже неточною назвою того незбагненного складного пристрою, яким керується людина у всьому суто людському.

Павло Загребельный, Розгін