А раніше він міг зникнути на кілька днів і нікого не попередити

А раніше він міг зникнути на кілька днів і нікого не попередити? – Ні, такого собі не дозволяв. Знаєте, Кость наш людина хоч і творча, але порядок любить. І всю трупу привчив. У нас ні запізнень, ні зривів. Система налагоджена. Працює як годинник. Так що з Антоніо точно щось трапилося. Інакше б попередив. Кость за такі речі миттю відправить в аут. – А може, збулася мрія ідіота? – припустив Лисиця. – Тобто? – Знайшов багатеньку покровительку й зрозумів, що роботі можна помахати ручкою в лайковій рукавичці? Відлежується на білосніжних простирадлах і пестить пір’я синьому птахові удачі. – Усе одно подзвонив би. Навіть швидше. Похвастатися – його хлібом не годуй. Дай виставити напоказ успішне еgо. Нехай від заздрощів усі луснуть.

В'ячеслав Васильченко, Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки