Авторка називає цей твір романом-алюзією. Перша частина роману – розповіді пацієнтів психодиспансеру, в якому почала працювати головна героїня. Вона, маючи посаду «психоспікера», є своєрідним провідником у замкнений світ цих пацієнтів, а функція її полягає в тому, щоб їх просто вислухати. Оповіді пацієнтів різні. Спочатку здається, що все це хвороблива маячня. Але з часом героїня починає бачити внутрішній стан речей і відтоді усе зовнішнє викликає в неї лише сум або сміх. Згадуючи своє попереднє життя – кар'єру успішної письменниці, гламурні вечірки, розмови ні про що, гонитву за славою і багатством – вона розуміє, що треба негайно тікати на безлюдний острів. Але скільки брати квитків на літак, адже для того, щоб вести за собою армію, достатньо мати лише десять послідовників. Чи дванадцять? Это и многое другое вы найдете в книге Дванадцять або Виховання жiнки (Ірен Роздобудько)